Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припускати

Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПУСКАТИ"
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V. 394.
Крайок, -йка, м. Ум. отъ край.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить. Желех.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.