Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Гуся-на́! меж. = І. Гусь.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура.
Невмиваний, -а, -е. Неумытый. Якийсь москаль сидить: головач роскошланий, невмиваний.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Він мене обував.
Очікувати, -кую, -єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй.
Ряжа, -жі, ж.
1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя.
2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Хустка, -ки, ж.
1) Платокъ. Побіліла як хустка.
2) мн. = заручини. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
