Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сируватий

Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРУВАТИЙ"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. Вх. Зн. 9. Шух. І. 235. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. №13984.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. 28.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Тий мѣст. = той.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.