Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сируватий

Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРУВАТИЙ"
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий. Kolb. І. 144.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Шкип'яр, -ра, м. Оспопрививатель. Вх. Лем. 485.
Шлюндра, -ри, ж. 1) Неряха. Котл. 2) Бранное: шлюха. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.