Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сиротя

Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОТЯ"
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість. Сквир. у.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.