Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сиротень

Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОТЕНЬ"
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Водорщаний, -а, -е. = водохрестний. Желех.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Перелити, -ся. Cм. переливати, -ся.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРОТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.