Вимерти Cм. вимірати.
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні.
Огниво, -ва, с.
1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень.
2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. 306.
3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Ум. огнивце.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. Хуторянські вечори.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.
