Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг.
Тук, -ка, м.
1) Жиръ. Туком уста їх захрясли.
2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. Упивсь від тука цієї господи.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. ;
