Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Одзьобувати, -бую, -єш, сов. в. одзьо́бати, -баю, -єш, гл. = обполювати, обполоти.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Та привели Бондарівну в покої високі. А пани все по покоях ходять. Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть?
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. Шепочеться з калиною о давній годині.
