Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6) — язико́м. Болтовня.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Цв'якати, -каю, -єш, гл. = чв'якати. Овіня цв'якат, кед гоп.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти.
