Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іконостас

Іконостас, -су, м. 1) Иконостасъ. ЗОЮР. І. 281. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКОНОСТАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІКОНОСТАС"
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Голубеня, -няти, с. 1) Голубенокъ. 2) Ласкательное слово. Ум. голубенятко, голубеняточко. Діточки ж мог, голубеняточки. Мил. 221.
Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Кайлак, -ка, м. 1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья. Шух. І. 96. 2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный. Вх. Зн. 23.
Налови́ти, -влю́, -виш, гл. Наловить. Наловили... риби. Ном. № 6019.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІКОНОСТАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.