Блищик, -ка, м. Блестка.
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы.
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
