Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Вона князька дочка. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Ум. до́ченька, до́чечка. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ум. міле́нько.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
