Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурець

Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ. Гол. Од. 71.
Зає́дно нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, — каже — або живі будем, або заєдно загинем. Волч. у. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!». ХС. IV. 29.
Лахман, -на, м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай.
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Прикопати, -ся. Cм. прикопувати, -ся.
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.