Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурець

Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРЕЦЬ"
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
За́гад, -ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.
Професорський, а, а. профессорскій
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Сховатися, -ва́юся, -єшся, гл. Спрятаться. Од людей сховаєшся, а од Бога ні. Нем. № 49.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.