Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воріженько

Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІЖЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІЖЕНЬКО"
Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати. Желех.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Кревно нар. см. кревне.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Обстати Cм. обставати.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. О. 1861. XI. Свид. 57. Бурлак свічки до церкви не всуче. Ном. № 10683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІЖЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.