Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворга

Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРГА"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.