Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. , ячменной или овсяной.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Накерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Направить, навести. Всі сили накерували.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. Я тебе прохоложу трохи. Нехай Лазарь прохолодить язик мій.
