Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь.
Чашка, -ки, ж.
1) Чашка.
2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Ум. чашечка.
