Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війце

Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙЦЕ"
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Передній, -я, -є. 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) переднє слово. Предисловіе.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Харьк. Пріле сіно.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону. Мнж. 193. Мкр. Г. 27.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять. Греб. 388.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.