Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся. Грин. ІІІ. 210.

Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.

Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.

Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.

Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.

Співати, -ва́ю, -єш, гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. На гуслях грає, красно співає. Pauli. На два криласи не можна співати. Ном. № 6964.

Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.

Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.

Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.