Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віковічний

Віковічний, -а, -е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВІЧНИЙ"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок. Кв.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.