Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ.
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Жилля́, -ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Заї́хати Cм. заїздити.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Луща́к, -ка, м. Вылущенный орѣхъ.
Процвітаний, -а, -е. Разцвѣченный, разукрашенный. Ой із города Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.
