Байдужен, -жна, -не. Кратк. форма отъ байдужний. Ніхто мене не жде і парубок мій байдужен.
Боркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать крылья (птицамъ).
2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Пам'ятання, -ня, с. Память, воспоминаніе. На споминку, на вічне пам'ятання.
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка.
