До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Нама́зати, -ся. Cм. намазувати, -ся.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду.
2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти.
Розморщити Cм. розморщувати.
Срібнорогий, -а, -е. Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння.
Щет, -ти, ж. = щеть.
