Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Поцукроватіти, -тію, -єш, гл. Засахариться. Поцукроватіє мед.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало.
