Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепіга

Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІГА"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. Лебед. у. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. Макс. 105.
Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Попротоптуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и протоптатися, но во множествѣ.
Поросятина, -ни, ж. Мясо поросенка. Ум. порося́тинка.
Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. МВ. (О. 1862. III. 55). Ум. сміленький, сміле́сенький.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПІГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.