Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину.
Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить.
Поріг, -ро́гу, м.
1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. у порогах стояти. Стоять у порога. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо.
2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори.
3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Ум. поріженько. поріжок, поріжечок.
Просапати Cм. просапувати.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ).
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду.
