Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Але Еней наш зледащів.
Накипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти.
Нання́ти, наньма́ю, -єш, гл. = найняти. Ще й музики нанняла і беседу привела.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Ум. погрозна.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку!
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд.
