Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Плова, -ви, ж. Ливень съ бурей. Ударить плова з громами. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Не боїться мокрий плови.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Прослужити, -жу, -жиш, гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год?
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.
Черепок, -нка, м.
1) Черепокъ. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.
2) Черепъ человѣка. Ум. черепо́чок.
