Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється.
2) Отговариваться, отговориться.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Ум. Делі́єнька, делі́єчка.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Не витече в його розуму таку палетицю зробити.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
