Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. 2) Родъ судна.
Костричитися, -чуся, -чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Побіждати, -да́ю, -єш, сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла.
Роздоброхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разохотиться. Еней наш роздоброхотався, ігрища вздумав завести.
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Ум. розлучаннячко.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл.
1) Сильно раскипѣться, клокотать.
2) Объ орлахъ: раскричаться.
