Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка.
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ).
Затріпоті́ти, -почу́, -чеш, гл. Затрепетать. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Квіточки затріпотіли.
Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Лимарь кичку зашиває. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.
Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ).
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе.
