В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Ніжна, -жен, мн. Ножъ и сугак (Cм.) въ кожаныхъ ножнахъ, привѣшиваемые гуцуломъ къ поясу.
Працювання, -ня, с. Трудъ.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Аж три пари на радощах кумів назбірали.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. 52. Турлучня хата.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъЛях цвенькати уже не буде. По лядські цвенькала. Кортить литвинка, коли не цвенькне.
