Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лан

Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. Шевч. 219. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. лано́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАН"
Безумірно нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
Броїти, брою, -їш, гл. Куралесить, проказничать.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Накрасо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Румяниться, нарумяниться. Конст. у.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче. Ном. стр. 300, № 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.