Відвоювати Cм. відвойовувати.
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Ум. ласушка, ласушечка.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать.
Чистак, -ка, м. Сѣть для ловли рыбы на днѣпровскихъ отмеляхъ.
