Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намисто

Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСТО"
За́віс, -су, м. = круча. Вх. Зн. 18.
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Мо́ркви́ця, -ці, ж. = морква 1. У городах чого там немає?.. капуста, морквиця, огірочки, стрючечки... О. 1862. IX. 111.
Мо́стик, -ка, м. Ум. отъ міст.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Поодх.. Cм. повідх..
Фактовий, -а, -е. = фактичний. К. (Желех.).
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.