Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джереластий

Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих. К. МБ. ІІ. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕРЕЛАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖЕРЕЛАСТИЙ"
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью. Левиц. І.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Забудува́ти, -ся. Cм. забудовувати, -ся.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Спичасто нар. Остроконечно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖЕРЕЛАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.