Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

климат

Климат, -ту, м. Климатъ. Одежа... примінялась до климату. О. 1862. VIII. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИМАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИМАТ"
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Непотріб, -ба, м. 1) Все ненужное, негодное, плохое. 2) Негодникъ. Желех.
Ріжа, -жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. І. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИМАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.