Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії.
Зав'Я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зав'яза́ти, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать. Зав'язав вовка в мішку. Великої треба хусти, щоб зав'язати усти. 2) Связывать, связать. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 3) Повязывать, повязать. Не росплете довгу косу, хустку не зав'яже. Переносно: зав'яза́ти го́лову. Выдти замужъ. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. V. 4) Закладывать, заложить (зданіе). Зав'єзує хату. 5) — вік. Испортить жизнь. Я і твій вік зав'язала. . 6) — дорогу. Преградить путь, стать на пути. Гуси, гуси, зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. 7) — світ. Сдѣлать жизнь безотрадной, горестной, несчастной. Зеленая ліщинонька проти сонечка зав'яла, молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ. 8) — язик. Заставить молчать. Людям язика не зав'яжеш.
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Ой заквітли хвіялочки, заквітла.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Налетіло птаство небесне.
2) небесна доро́га. Млечный путь.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія.
Підпора, -ри, ж.
1) Подпорка. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины.
2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Сипання, -ня, с.
1) Сыпаніе.
2) Наливаніе.
3) Отливка изъ металла.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ.
