Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці.
Власне нар. Собственно, именно.
Зябра, -бер, ж. мн.
1) Жабры.
2) Крючья в остях.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Орендарство, -ва, с.
1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Осмалювати, -люю, -єш, сов. в. осмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалювати, обсмалити. Заходились коло того кабана, осмалили його.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка.
Телепати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать, медленно идти.
2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Протиус в двері та цмок його. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
