Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучити

Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧИТИ"
Заборошни́ти, -ся. Cм. заборошнювати, -ся.
Леестрови́к, -ка, м. = лейстровик. Стали недоляшки поруч із ляхами, — обгорнули наливайців леестровиками. К. Досв. 8.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини. Левиц. ПЙО. І. 474.
Прихильно нар. Благосклонно.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. ІІ. 239.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.