Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Лозовець, -вця, м. = лозівка.
Містю́к, -ка, м. = містець.
Плуг, -га, м.
1) Плугъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався.
2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. Ум. плужок.
Пошарпушки, -шок, ж. мн. Тормошенье, дерганіе туда и сюда. Багацьке побігашок і пошарпушок треба йому було спожити.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.
2) Класть штрихи при рисованіи.
