Білість, -лости, ж. Бѣлизна.
Братанець, -нця, м. = братанич.
Весіленько, -ка, с. Ум. отъ весілля.
Вивідка, -ки, ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно.» — «Дак щоб не було й того.» 2) То, такъ. Оттогді то Варабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Дівчино мол Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане.» — Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» 3) Дак же ні. Да нѣтъ же. 4) Як нема́, дак нема́. Нѣтъ какъ нѣтъ. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно.
