Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлютуватися I

Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИСЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮТУВАТИСЯ I"
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Догледа́ти, догле́діти = Доглядати, доглядіти. Стор. І. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. ІІ. 19. Або ти не мав часу догледіти? Н. Вол. у.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини. Конст. у.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮТУВАТИСЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.