Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лагомина

Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАГОМИНА"
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт). Чуб. І. 311.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Поґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Пошумѣть, покричать. 2) Произвести насиліе (надъ многими).
Прочистка, -ки, ж. 1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц. 2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у. 3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАГОМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.