Бузувір, -ра, м. = безувір.
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. Оріхи захмулені.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
