Гичаль, -ля, м. Стебель, толстое ребро листа, толстая жила листа.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ.
Роздивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Лисича скота. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти.
Соломаха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.
