Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлючений

Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛЮЧЕНИЙ"
Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш? Лохв. у.
Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе. Желех.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Зажа́ти Cм. зажинати.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Зчесати Cм. зчісувати.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку. Стор. МПр. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛЮЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.