Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Отчизна, -ни, ж. 1) = батьківщина. Кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки й левади. АД. II. 48. 2) Отечество, отчизна, родина. Хоч би ти... для отчизни кинувсь із мосту в воду, то й я за тобою. К. ЧР. 77.
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли. Рк. Левиц.
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Мет. 15. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.
Цигануватий, -а, -е. Напоминающій своимъ видомъ или поступками цыганъ. Волохи цигануваті. Морд. Пл. 77.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.