Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла).
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. 2) мн. Родъ вышивки. .
Перегріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перегрітися, -ріюся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться, обогрѣться. Пусти, свату, перегріться, на Галочку подивиться.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Самура, -ри, ж. Свинья.
