Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. (1834), 15.
Перекривити Cм. перекривляти.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Курява посіла на семинаристів. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. 4) Cм. ii посідати.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою.
Староство, -ва, с.
1) Область, управляемая старостой.
2) Должность старосты.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
