Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поташ

Поташ, -шу, м. Поташъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАШ"
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Півтораста числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.