Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потаковник

Потаковник, -ка, м. = потакач. Волч. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАКОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТАКОВНИК"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна. Мет. 378.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо. Чуб. І. 272.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Н. п.
Перелляти, -лля́ю, -єш, гл. = перелити.
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТАКОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.