Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потвір

Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Н. п. Ум. потворочко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТВІР"
Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Жидові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Ожидовливаться. Жидовіти нам.... ні, се не по нашій натурі. К. (О. 1861. І. 312).
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.  
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.