Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Ґе-ґе-ґе меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка ґе-ґе-ґе!
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Ланка, -ки, ж.
1) Звено.
2) Низка монистъ.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Ум. сумненький, сумнесенький.
Турма 2, -ми, ж. Тюрьма. Турма велика і кріпко збудована, та чорт їй рад. Обід поставив.... турмам і старцям.
Тьма, тьми, ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. тьма-тьмуща, тьма-темрява. Несмѣтное количество. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. 4) Насѣк. Pyralis.
