Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Вона князька дочка. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Ум. до́ченька, до́чечка. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать.
Моргу́ха, -хи, ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ.
