Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. 3) Взыскивать подати.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. 60.
Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла.
Писачок, -чка, м.
1) Ум. отъ писак.
2) Cм. друлівник.
Посельський, -а, -е. Посольскій.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Ташувати, -шую, -єш, гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися.
Чимало нар. Порядочно, довольно много, значительно. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло, і в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Ум. чималенько.
