Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Ум. боязкенько, боязькенько.
Буйно нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Що буйниї вітри буйно повівають. Буйно конем по вулиці проїзжав.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Самісінький, -а, -е. 1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти.
2) Совершенно одинъ. Самісінькі сухарі гризе, — нічого нема. Зосталась я самісінька.
Трясця, -ці, ж.
1) Лихорадка. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Трясця нашим ворогам.
2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить.
