Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей).
Горува́то нар. Гористо.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Подай сюди щось замашне забити кілок. А там смерть страшна і коса замашна. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець.
Замо́кти Cм. замокати.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.
Пащека, -ки, ж.
1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну.
2) мн. Лицевыя скулы.
Пошиванка, -ки, ж.
1) Наволока. Він завівсь на худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх.
2) Родъ вышивки.
