Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Воркітня, -ні, ж. Мурлыканіе.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Потерманитися, -нюся, -нишся, гл. Оббиться, обтрепаться. Колеса ся потерманили, треба одмінити колеса.
Пробовкнути, -ну, -неш, гл.
1) О колоколѣ: издать отрывистый звукъ. Дзвін пробовкнув.
2) Проговорить. Вона пробовкнула щось про пригоду, про втрату бідолашньої дитини. А ще ж козак Морозенко словами пробовкнув. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала.
Шавку́н, -на́, м. Мускусная утка. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє.
