Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный.
Голиш, -ша, м.
1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде.
2) Раст. Salvia nutans L.
3) Камышъ, скошенный зимою.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Так на дозвіллі добре виспавсь. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла.
Ковизка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку.
Колісчастий и колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Причілок, -лка, м.
1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ.
2) Боковая стѣнка сундука.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Схибнувсь віз. Гадки в неї схибнулися.
2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін.
